Дар іноземних мов і глоссолалія
Posted: 19 Feb 2009, 12:26
Шокуючі сцени з документального фільму "Секти" багатьох спонукали замислитись над побаченим. Натовп в стані релігійної несамовитості видає якесь незрозуміле бурмотіння, – і цей гамір п'ятидесятницькі і харизматичні деномінації називають біблійним даром мов! А що насправді відбувається?
Спочатку пропоную звернутися до Святого Письма, щоб визначити, яким є біблійний дар мов. Існує тільки одне місце в Новому Завіті, яке чітко визначає біблійний дар мов – і це є Дії, 2 розділ, де описано, як вперше апостоли отримали дар мов: "Коли настав день П'ятдесятниці, всі були однодушно разом. Раптом почався з неба шум, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. З'явилися їм поділені язики, наче вогняні, і сіли на кожного з них. Усі наповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами, - так, як Дух велів їм говорити. А в Єрусалимі жили юдеї та побожні люди від кожного народу, що є під небом. Щойно стався цей шум, зійшлося багато народу, і захвилювалися, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою. Дивувалися і чудувалися, кажучи один до одного: Хіба всі ці, що говорять, не галилеяни? Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися? Партяни й мідяни, еламіти й ті, що з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії, Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киренеї, і захожі римляни, юдеї і прозеліти, крітяни й араби, – усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!" Що ж почули слухачі апостолів – проповідь своєю рідною мовою чи якесь незрозуміле бурмотіння? Святе Письмо ясно і недвозначно відкриває, що це були звичайні мови, на яких розмовляли в той час. Ці мови були зрозумілі для людей, які зібралися в той день в Єрусалимі з різних місць античного світу, і це було ознакою для невіруючих юдеїв, що апостоли робили Божу справу. Отже, біблійний дар мов – це чудова здатність проповідувати іноземними мовами, яку Бог дав апостолам з метою швидкого розповсюдження доброї вістки про спасіння в Ісусі Христі.
Апостол Павло в посланні до коринтян наголошує, що в Церкві не повинно бути чогось незрозумілого зібранню. Він дає наступні поради: говорити не одночасно, а по черзі; має бути перекладач, щоб сказане слугувало для збудування Церкви; якщо немає перекладача, то ті, що розмовляють на іноземних мовах, повинні мовчати і говорити тільки собі і Богу; все в Церкві має бути пристойно, бо Бог є Богом миру, а не безладу. Слово "незрозуміла" в 1Кор. 14:27 внесено перекладачами; в грецькому оригіналі його немає.
На відміну від біблійного дару мов глоссолалія (з грец. glossa – "мова", laleo – "говорити") не має структури мови, її неможливо розділити на іменники, прикметники, дієслова. Це позбавлене логіки, напівдитяче бурмотіння, яке має штучну фонетичну схожість з мовою. Відомий лінгвіст У. Дж. Самарин, який поглиблено вивчав глоссолалію в християнських деномінаціях, cформулював наступне визначення: "Глоcсолалія – це беззмістовне, але фонетично структуризоване людське говоріння, яке є з точки зору того, хто говорить, є справжньою мовою, але як система не нагадує ні однієї з відомих людських мов, живої або мертвої". Отже, глоссолалія не є мовою, це псевдомова, яка не має нічого спільного з біблійним даром мов. Клінічні психіатричні дані відкривають нам, що дане говоріння мовами – це форма роздвоєння особистості, при якій група самовільно скорочувальних м'язів реагує на центри управління, не пов'язані з свідомістю. Дослідник Роберт Громаді вважає, що всякий прояв сучасної глоссолалії може мати джерело "сатанинське, психологічне і підробне" і ні один не походить від Бога.
Феномен глоссолалії не є виключно християнським. Це явище в нехристиянських релігіях зустрічається в Малайзії, Індонезії, Сибірі, Арктичних районах, Китаї, Японії, Кореї, Аравії, Бірмі, в африканських племенних релігіях. Оскільки глоссолалія присутня повсюди і в нехристиянському середовищі, вона є знаком несвятих духів. Виходить, що християнізовані глоссолали не помиляються, називаючи своє бурмотіння ангельською мовою. Це справді є мова ангелів, але не Божих. Цим якраз і пояснюються беззаконні дії глассолалів, що роблять вони це не по своїй волі, а слухаючись «відкриття» ззовні. Як приклад, можна згадати жінку-пастора (!) з вищезгаданої телепередачі, яка заявила, що їй було відкрито, щоб її адепти набирали кредити на розвиток культу, і при цьому навіть не задумувалися, як їх потім повертати. В дійсності вона їх шахрайським способом обкрадала. Хто їй відкрив, щоб порушувати Божу заповідь "не кради"? В нашому місті пастор п'ятидесятницької громади також відверто заявив, що йому було відкрито не дотримуватись однієї з десяти Божих заповідей. І це не випадковий збіг обставин, а переконливий аргумент, що глоссолалія – це дар, майстерно підроблений злими духами, бо вони, як відомо, коритися Законові Божому не хочуть.
Після аналізу глоссолалії у декого виникне логічне запитання – а як звільнитися від цієї одержимості? Святе Письмо вказує на шлях звільнення: "Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом" (Матв. 17:21). "Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас" (Якова 4:7).
Отже, біблійний дар іноземних мов і глоссолалія – це зовсім різні дари, що походять з різних джерел. Тому абсолютно безпідставно говорити про якесь відношення глоссолалії до біблійного вчення, а значить і до християнської віри.
Газета Чернівецької міської ради "Чернівці" від 13 лютого 2009 року
Спочатку пропоную звернутися до Святого Письма, щоб визначити, яким є біблійний дар мов. Існує тільки одне місце в Новому Завіті, яке чітко визначає біблійний дар мов – і це є Дії, 2 розділ, де описано, як вперше апостоли отримали дар мов: "Коли настав день П'ятдесятниці, всі були однодушно разом. Раптом почався з неба шум, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. З'явилися їм поділені язики, наче вогняні, і сіли на кожного з них. Усі наповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами, - так, як Дух велів їм говорити. А в Єрусалимі жили юдеї та побожні люди від кожного народу, що є під небом. Щойно стався цей шум, зійшлося багато народу, і захвилювалися, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою. Дивувалися і чудувалися, кажучи один до одного: Хіба всі ці, що говорять, не галилеяни? Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися? Партяни й мідяни, еламіти й ті, що з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії, Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киренеї, і захожі римляни, юдеї і прозеліти, крітяни й араби, – усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!" Що ж почули слухачі апостолів – проповідь своєю рідною мовою чи якесь незрозуміле бурмотіння? Святе Письмо ясно і недвозначно відкриває, що це були звичайні мови, на яких розмовляли в той час. Ці мови були зрозумілі для людей, які зібралися в той день в Єрусалимі з різних місць античного світу, і це було ознакою для невіруючих юдеїв, що апостоли робили Божу справу. Отже, біблійний дар мов – це чудова здатність проповідувати іноземними мовами, яку Бог дав апостолам з метою швидкого розповсюдження доброї вістки про спасіння в Ісусі Христі.
Апостол Павло в посланні до коринтян наголошує, що в Церкві не повинно бути чогось незрозумілого зібранню. Він дає наступні поради: говорити не одночасно, а по черзі; має бути перекладач, щоб сказане слугувало для збудування Церкви; якщо немає перекладача, то ті, що розмовляють на іноземних мовах, повинні мовчати і говорити тільки собі і Богу; все в Церкві має бути пристойно, бо Бог є Богом миру, а не безладу. Слово "незрозуміла" в 1Кор. 14:27 внесено перекладачами; в грецькому оригіналі його немає.
На відміну від біблійного дару мов глоссолалія (з грец. glossa – "мова", laleo – "говорити") не має структури мови, її неможливо розділити на іменники, прикметники, дієслова. Це позбавлене логіки, напівдитяче бурмотіння, яке має штучну фонетичну схожість з мовою. Відомий лінгвіст У. Дж. Самарин, який поглиблено вивчав глоссолалію в християнських деномінаціях, cформулював наступне визначення: "Глоcсолалія – це беззмістовне, але фонетично структуризоване людське говоріння, яке є з точки зору того, хто говорить, є справжньою мовою, але як система не нагадує ні однієї з відомих людських мов, живої або мертвої". Отже, глоссолалія не є мовою, це псевдомова, яка не має нічого спільного з біблійним даром мов. Клінічні психіатричні дані відкривають нам, що дане говоріння мовами – це форма роздвоєння особистості, при якій група самовільно скорочувальних м'язів реагує на центри управління, не пов'язані з свідомістю. Дослідник Роберт Громаді вважає, що всякий прояв сучасної глоссолалії може мати джерело "сатанинське, психологічне і підробне" і ні один не походить від Бога.
Феномен глоссолалії не є виключно християнським. Це явище в нехристиянських релігіях зустрічається в Малайзії, Індонезії, Сибірі, Арктичних районах, Китаї, Японії, Кореї, Аравії, Бірмі, в африканських племенних релігіях. Оскільки глоссолалія присутня повсюди і в нехристиянському середовищі, вона є знаком несвятих духів. Виходить, що християнізовані глоссолали не помиляються, називаючи своє бурмотіння ангельською мовою. Це справді є мова ангелів, але не Божих. Цим якраз і пояснюються беззаконні дії глассолалів, що роблять вони це не по своїй волі, а слухаючись «відкриття» ззовні. Як приклад, можна згадати жінку-пастора (!) з вищезгаданої телепередачі, яка заявила, що їй було відкрито, щоб її адепти набирали кредити на розвиток культу, і при цьому навіть не задумувалися, як їх потім повертати. В дійсності вона їх шахрайським способом обкрадала. Хто їй відкрив, щоб порушувати Божу заповідь "не кради"? В нашому місті пастор п'ятидесятницької громади також відверто заявив, що йому було відкрито не дотримуватись однієї з десяти Божих заповідей. І це не випадковий збіг обставин, а переконливий аргумент, що глоссолалія – це дар, майстерно підроблений злими духами, бо вони, як відомо, коритися Законові Божому не хочуть.
Після аналізу глоссолалії у декого виникне логічне запитання – а як звільнитися від цієї одержимості? Святе Письмо вказує на шлях звільнення: "Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом" (Матв. 17:21). "Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас" (Якова 4:7).
Отже, біблійний дар іноземних мов і глоссолалія – це зовсім різні дари, що походять з різних джерел. Тому абсолютно безпідставно говорити про якесь відношення глоссолалії до біблійного вчення, а значить і до християнської віри.
Газета Чернівецької міської ради "Чернівці" від 13 лютого 2009 року